Frasario

MP3 A proposito del libro

56 [cinquantasei]

Sentimenti

56 [п’ятдесят шість] 56 [pʺyatdesyat shistʹ]	Почуття Pochuttya

Scegli come vuoi vedere la traduzione:

Le lingue moderne sono oggetto di tanti studi da parte dei linguisti, che applicano metodi diversi di indagine.

Ma come parlavano gli uomini tanti secoli fa? E’davvero difficile trovare una risposta. Ciononostante, gli studiosi continuano le proprie ricerche, tentando di indagare l’origine delle lingue e ricostruirne le forme arcaiche. I ricercatori americani hanno fatto una scoperta molto interessante. Dopo aver analizzato più di 2000 lingue e le modalità con cui esse costruiscono la frase, hanno rilevato un risultato interessante: circa la metà delle lingue osserverebbe una struttura sintattica di tipo SOV. SOV sta per soggetto, oggetto, verbo. Oltre 700 lingue seguirebbero il tipo sintattico SVO. Infine, circa 160 lingue seguirebbero il modello VSO, 40 il modello VOS e 120 lingue combinerebbero i tipi sintattici. I sistemi meno frequenti sarebbero OVS e OSV. Pertanto, in base a questi studi, la maggior parte delle lingue impiegherebbe la struttura sintattica SOV. Ne sono esempio il persiano, il giapponese e il turco. Molte delle lingue viventi impiegherebbero il tipo SVO. Nella famiglia delle lingue indogermaniche prevarrebbe, infatti, questo modello. Secondo i ricercatori, la struttura sintattica impiegata in passato sarebbe stata quella SOV. L’evoluzione avrebbe poi apportato modifiche, che non è possibile ricostruire. Ci deve essere un motivo alla base dei diversi ordini sintattici, perché nell’evoluzione nulla accade per caso. Il cambiamento apporta sempre dei vantaggi… Anche i sentimenti parlano diverse lingue!

I download sono GRATUITI per uso personale, scuole pubbliche o scopi non commerciali.
CONTRATTO DI LICENZA | Si prega di segnalare eventuali errori o traduzioni errate qui!
Impronta | © Copyright 2007 - 2025 Goethe Verlag Starnberg e licenziatari.
Tutti i diritti riservati. Contatto

aver voglia di	М_т_ б_ж_н_я M_t_ b_z_a_n_a Мати бажання Maty bazhannya М___ б______ M___ b________ Мати бажання Maty bazhannya ____ _______ ____ _________ Мати бажання Maty bazhannya
Abbiamo voglia.	М_ м_є_о б_ж_н_я_ M_ m_y_m_ b_z_a_n_a_ Ми маємо бажання. My mayemo bazhannya. М_ м____ б_______ M_ m_____ b_________ Ми маємо бажання. My mayemo bazhannya. __ _____ ________ __ ______ __________ Ми маємо бажання. My mayemo bazhannya.
Non abbiamo voglia.	М_ н_ м_є_о б_ж_н_я_ M_ n_ m_y_m_ b_z_a_n_a_ Ми не маємо бажання. My ne mayemo bazhannya. М_ н_ м____ б_______ M_ n_ m_____ b_________ Ми не маємо бажання. My ne mayemo bazhannya. __ __ _____ ________ __ __ ______ __________ Ми не маємо бажання. My ne mayemo bazhannya.

aver paura	Б_я_и_я_ B_y_t_s_a_ Боятися. Boyatysya. Б_______ B_________ Боятися. Boyatysya. ________ __________ Боятися. Boyatysya.
Ho paura.	Я б_ю_я_ Y_ b_y_s_a_ Я боюся. YA boyusya. Я б_____ Y_ b_______ Я боюся. YA boyusya. _ ______ __ ________ Я боюся. YA boyusya.
Non ho paura.	Я н_ б_ю_я_ Y_ n_ b_y_s_a_ Я не боюся. YA ne boyusya. Я н_ б_____ Y_ n_ b_______ Я не боюся. YA ne boyusya. _ __ ______ __ __ ________ Я не боюся. YA ne boyusya.

aver tempo	М_т_ ч_с M_t_ c_a_ Мати час Maty chas М___ ч__ M___ c___ Мати час Maty chas ____ ___ ____ ____ Мати час Maty chas
Lui ha tempo.	В_н м_є ч_с_ V_n m_y_ c_a_. Він має час. Vin maye chas. В__ м__ ч___ V__ m___ c____ Він має час. Vin maye chas. ___ ___ ____ ___ ____ _____ Він має час. Vin maye chas.
Lui non ha tempo.	В_н н_ м_є ч_с_. V_n n_ m_y_ c_a_u_ Він не має часу. Vin ne maye chasu. В__ н_ м__ ч____ V__ n_ m___ c_____ Він не має часу. Vin ne maye chasu. ___ __ ___ _____ ___ __ ____ ______ Він не має часу. Vin ne maye chasu.

annoiarsi	Н_д_г_в_т_ N_d_h_v_t_ Нудьгувати Nudʹhuvaty Н_________ N_________ Нудьгувати Nudʹhuvaty __________ __________ Нудьгувати Nudʹhuvaty
Lei si annoia.	В_н_ н_д_г_є_ V_n_ n_d_h_y_. Вона нудьгує. Vona nudʹhuye. В___ н_______ V___ n________ Вона нудьгує. Vona nudʹhuye. ____ ________ ____ _________ Вона нудьгує. Vona nudʹhuye.
Lei non si annoia.	В_н_ н_ н_д_г_є_ V_n_ n_ n_d_h_y_. Вона не нудьгує. Vona ne nudʹhuye. В___ н_ н_______ V___ n_ n________ Вона не нудьгує. Vona ne nudʹhuye. ____ __ ________ ____ __ _________ Вона не нудьгує. Vona ne nudʹhuye.

aver fame	Б_т_ г_л_д_и_ B_t_ h_l_d_y_ Бути голодним Buty holodnym Б___ г_______ B___ h_______ Бути голодним Buty holodnym ____ ________ ____ ________ Бути голодним Buty holodnym
Avete fame?	В_ г_л_д_і_ V_ h_l_d_i_ Ви голодні? Vy holodni? В_ г_______ V_ h_______ Ви голодні? Vy holodni? __ ________ __ ________ Ви голодні? Vy holodni?
Non avete fame?	В_ н_ г_л_д_і_ V_ n_ h_l_d_i_ Ви не голодні? Vy ne holodni? В_ н_ г_______ V_ n_ h_______ Ви не голодні? Vy ne holodni? __ __ ________ __ __ ________ Ви не голодні? Vy ne holodni?

aver sete	М_т_ с_р_г_ M_t_ s_r_h_ Мати спрагу Maty sprahu М___ с_____ M___ s_____ Мати спрагу Maty sprahu ____ ______ ____ ______ Мати спрагу Maty sprahu
Loro hanno sete.	В_н_ м_ю_ь с_р_г_. V_n_ m_y_t_ s_r_h_. Вони мають спрагу. Vony mayutʹ sprahu. В___ м____ с______ V___ m_____ s______ Вони мають спрагу. Vony mayutʹ sprahu. ____ _____ _______ ____ ______ _______ Вони мають спрагу. Vony mayutʹ sprahu.
Loro non hanno sete.	В_н_ н_ м_ю_ь с_р_г_. V_n_ n_ m_y_t_ s_r_h_. Вони не мають спраги. Vony ne mayutʹ sprahy. В___ н_ м____ с______ V___ n_ m_____ s______ Вони не мають спраги. Vony ne mayutʹ sprahy. ____ __ _____ _______ ____ __ ______ _______ Вони не мають спраги. Vony ne mayutʹ sprahy.

Frasario

Le lingue moderne sono oggetto di tanti studi da parte dei linguisti, che applicano metodi diversi di indagine.

Menù

Collegamenti

Scarica la nostra applicazione